Рідна дівчинка, я поруч…

23

Зітхає ніч в сплетеньях зіркових,
І на вікні прозорим пальцем
Малює снігові доріжки.
Там, за вікном, свіжо, морозно,
І тому, напевно, сняться
Кольорові сни улюбленої крихті.

А я не сплю — я все милуюся
На шовкові вії,
На самий ніжний ротик у світі:
Я так люблю тебе — будь-яку.
В твої небилиці повірю
І витру ніс моєї задире.

Які ягідні губки!
Усмішка раз — і їх торкнеться,
Як сонячний зайчик… Малятко
Так солодко спить. Хоч на хвилинку
До себе притиснути б, але — прокинеться:
І я сиджу тихо, як мишка.

Зітхає ніч і пропонує
Мені в срібло одягнути малу,
А я жену її — не треба!
Беру і дбайливо, стискаю
П’ять пухких пальчиків, цілую:
«Рідна дівчинка, я поруч».

Ася, [email protected]

Вірші